У статті проведено дослідження правової природа та змісту фіскально-моніторингових функцій нотаріуса крізь призму його публічноправового статусу. Незважаючи на різні дефініції функцій нотаріату, їх наявність демонструє складність та багатогранність цього інституту, що представляє собою систему правових норм, які регулюють діяльність, за допомогою якої органи нотаріату виконують свої повноваження, реалізують свою компетентну поведінку для досягнення поставленої мети. У цій діяльності зазвичай є три суб’єкти: нотаріат (в особі його органів), суб’єкт звернення (для здійснення нотаріальних дій на його користь чи в його інтересах) та мета нотаріальної діяльності. Правова природа та зміст фіскальної функції нотаріусів виражаються у наступному: по-перше, нотаріус виступає допоміжним органом держави, на який покладено обов`язок контролювати сплату фізичними та юридичними особами, що звертаються за вчиненням нотаріальних дій, податків і зборів, визначених законодавством України; по-друге, нотаріус, перед вчиненням відповідних нотаріальних дій, повинен упевнитися у сплаті особою, яка звернулася до нього по допомогу, податку до бюджету; по-третє, можливість доступу нотаріусів та контролюючих органів у межах повноважень до інформації даних «Єдиної бази даних звітів про оцінку» щодо об’єктів нерухомості, оціночна вартість яких визначається та перевіряється; по-четверте, спрощує витрати на адміністрування податків та зборів, що в цілому сприяє реалізації такого принципу податкового законодавства як економічність оподаткування. Здійснення фіскальної функції нотаріату напряму залежить від сукупності факторів, зокрема: належного стану нормативно-правового регулювання в сфері податкових відносин; відображення рівня задоволення публічних потреб та інтересів; якісного рівню правового регулювання нотаріальної діяльності, визначальною ознакою якого має бути правова визначеність – тобто чіткість та недвозначність змісту правової норми: налагодження та посилення діалогу та співробітництва з громадськістю. Здійснення нотаріусами фінансово-моніторингової функції демонструє їх участь у представництві публічних інтересів та здійсненні впливу на приватні інтереси як фізичних осіб, так і суб’єктів господарювання, котрі звертаються до нотаріусів за вчиненням нотаріальних дій. Основними фінансово-моніторинговими акцентами для нотаріусів при здійснені нотаріальної діяльності є: по-перше, належність нотаріусів до системи суб’єктів первинного фінансового моніторингу; по-друге, отримання статусу спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу; по-третє, використання ризик-орієнтованого підходу при здійснення фінансового моніторингу; по-четверте, можливість використання спрощених заходів належної перевірки; по-п’яте, обмін інформацією, що є таємницею фінансового моніторингу та можливість відмовити клієнта від здійснення діяльності з порушенням законодавства.