Гіперактивність вважається однією із найбільш поширених форм відхиленої поведінки серед учнів молодшого шкільного віку. Виникає потреба вибору стратегії й тактики конструктивної взаємодії з такими учнями, правильних підходів до їх навчання. Здійснено аналіз феномену гіперактивної поведінки, її причин та проявів у молодших школярів; висвітлено основні напрямки діагностики гіперактивності; розкрито питання корекції труднощів у навчанні гіперактивних учнів у початковій школі, обгрунтовно особливості роботи вчителя з гіперактивними учнями молодшого шкільного віку.