У дослідженнях медіації як зарубіжними, так і вітчизняними авторами все частіше виникають питання, пов’язані із розглядом її крізь призму справедливості. При цьому увага авторів звернута переважно на форми прояву справедливості у медіації. У нещодавньому монографічному дослідженні нами аналізувалася дана проблематика крізь призму інституційної справедливості медіації і справедливості медіації як соціальної практики як її сутнісних властивостей.