У статті досліджено воєнну матрицю податкового права України. Обґрунтовано, що це такий визначений державою у легітимному порядку спосіб виконання платником податку його податкового обов’язку перед державою, який виходить із атрибутивної наявності певних складових. Зокрема: залежної від держави юридичної конструкції податку; залежного від платника податку її елементу – об’єкта оподаткування; та незалежної від них обидвох функціональної спроможності платника податку виконати його податковий обов’язок перед державою в умовах воєнного стану. Саме останньою складовою воєнна матриця податкового права принципово відрізняється від її цивільної матриці. Опорними конструкціями цієї матриці стали: 1) розширення міри свободи держави у сфері податкового права та 2) лібералізація податкового права для платників податків. Перший із цих двох чинників проявився двояко. Для Парламенту України було призупинено на період дії воєнного стану дію низки процедурних і процесуальних правових норм Бюджетного і Податкового кодексів України, що надало його діяльності у відповідній сфері більш динамічного характеру порівняно з мирним часом, уможливило кардинальне прискорення процесів вироблення та ухвалення податкового законодавства. Органи виконавчої влади, переважно Уряд України, навпаки,у сфері акумулювання податкових надходжень були наділені додатковими повноваженнями і компетенціями. Це, утім, не змінило правової природи податкових надходжень і принципів їх функціонування, хоча суттєво їх трансформувало. Виробляючи та здійснюючи політику лібералізації податкового права України в умовах воєнного стану, Українська держава спирається на його принцип справедливості, обрала тактику урізноманітнення підходів до різних об’єктів оподаткування, надання пільгового режиму оподаткування об’єктам, які найбільше зазнали на собі руйнівного впливу російської агресії, а також всебічної підтримки платників податків. Це було зумовлено як найнагальнішими безпековими потребамивітчизняних держави і суспільства, так і різким скороченням платоспроможності більшості платників податків України. Метою статті є аналіз квінтесенції воєнної матриці податкового права України. Ця мета конкретизується у таких завданнях: 1) стисло розкрити причини, які зумовили необхідність та появу воєнної матриці податкового права України; 2) проаналізувати такі основоположні парадигмальні прояви цієї матриці, як: а) розширення міри свободи держави у сфері акумулювання податкових надходжень та б) лібералізація податкового права для платників податків.