Смислові матриці застосування Верховним Судом принципу верховенства права
Abstract
Принцип верховенства права як системоутворююча засада міжнародного права з часу прийняття чинної Конституції України став також основоположним принципом правової системи України, в т. ч. і її системи правосуддя. Про це, зокрема, йдеться у ст. 8 Конституції України [1]. Проте у функціонуванні останньої цей принцип проявився відчутно не відразу, а зі збігом певного часу, зокрема, після конституційної реформи вітчизняного правосуддя у 2016 р. та трансформації в її межах Верховного Суду України у Верховний Суд. У великій мірі цьому посприяло також ухвалення Венеційською Комісією доповідей: у березні 2011 р. «Верховенство права», в якій було консенсусно визначено шість базових елементів принципу верховенства права [2], у березні 2016 р. «Мірило правовладдя», в якій було ґрунтовно деталізовано кожен із вищезазначених елементів принципу верховенства права [3] і до певної міри підготовка експертами Центру дослідження проблем верховенства права та його втілення в національну практику України Національного університету «Києво-Могилянська академія» відповідного аналітичного дослідження з проблем реалізації принципу верховенства права в Україні [4].