Принцип юридичної визначеності належить до ряду найфундаментальніших цінностей права. Наразі він входить у якості окремого елементу до більш широкого за змістом принципу верховенства права [1]. Принцип юридичної визначеності відомий ще з римського права як res juducata. Він означав тоді остаточність судового рішення. Наразі його зміст надзвичайно розширився і збагатився. Він охоплює собою усю правову дійсність – від правотворчості до правозастосування, в тім числі і систему судочинства. Зокрема, він продовжує залишатися одним з визначальних критеріїв його справедливості. Наразі в умовах справжньої турбулентності права особливий інтерес являє собою практика Верховного Суду по укоріненню принципу юридичної визначеності у судочинстві України, зокрема, правові позиції Верховного Суду щодо зменшення юридичної невизначеності.