У тезах конференції зроблено висновок, що розумною є відповідність правомірної поведінки нормам права (Закону). Тобто, «розумність» характеризується правомірністю. Діяти відповідно до принципу розумності – це діяти правомірно. При цьому розумною визнається лише така поведінка, яка не просто вважається розумною безпосередньо самим суб’єктом відповідно до його особистої мети, але й визнається об’єктивно розумною – спрямованою для досягнення цілей, допустимих правом. Отже, принцип розумності є оціночним поняттям, а розумність чи нерозумність поведінки суб’єкта цивільних прав може бути встановлена лише судом з урахуванням фактичних обставин, у яких перебував суб’єкт.