Стаття присвячена з’ясуванню специфіки сімейного життя жінок в Ісландії епохи вікінгів. Автор відзначає, що Створення сім’ї давало можливість новоствореним сім’ям припинити міжродову ворожнечу, зміцнити політичні зв’язки, а також об’єднати землю і майно. Ісландці, як і всі інші скандинави доволі серйозно підходили до вибору майбутньої дружини, при чому бралися до уваги найрізноманітніші фактори: соціальний і майновий статус її родини, зовнішній вигляд і характер самої дівчини, на що звертали увагу упорядники і оповідачі саг. Зазвичай жінки беззаперечно приймали нав’язаний їм шлюб, а інколи їх просто змушували виходити заміж за тих, на кого їм вказували старші родичі-чоловіки, хоча траплялися випадки, коли наречені демонстрували своє невдоволення кандидатурою майбутнього чоловіка. Траплялися випадки, коли батько або хтось з родичів-чоловіків радилися з дівчатами, і вочевидь серйозно відносились до їхньої думки, так само що іноді під час сватання дівчина могла висувати свої умови нареченому. Більш незалежною у виборі шлюбного партнера була вдова, яка могла самостійно приймати рішення без необхідності консультацій чи схвалення родичів. Аналіз ісландських саг демонструє специфічний статус жінки у соціумі: з одного боку вони не відігравали таку саму вагому соціальну роль як чоловіки – їхнє життя переважно обмежувалося домогосподарством і дітьми, з іншого ж –крута вдача, владність, розум, розважливість, схильність до інтриг, гострий язик дозволяли жінці багато чого вирішувати у своїй долі, зокрема ініціювати розлучення, а часом відігравати не останню роль і за межами свого будинку.