Впродовж останніх років проблема гендерної рівності та протидії домашнього насильства, як ознакою дискримінації через гендерні ознаки здобула широкого розголосу та популярності у розвинених країнах світу, що якоюсь мірою відображає соціальну та правову розвиненість країни. Україна, є серед тих країн, які взяли собі за мету протидіяти насильницькім діям в сім’ях. Так як воно впливає не тільки на самопочуття окремих індивідів алей на продуктивність праці постраждалої, впливаючи на організацію та цілу систему праці в державі. Домашнє насильство - дії або бездіяльність психологічного, фізичного, сексуального або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання, між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають або проживали однією сім’єю, але не перебувають /не перебували у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає / проживала особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких протиправних діянь