Значущість дослідження полягає в прагненні до самовдосконалення. Ця подорож є можливістю для особистісного зростання та наближення до бажаного ідеалу. Мета полягає в тому, щоб набути бажаних якостей особистості та освоїти нові види діяльності, якими ще потрібно володіти. Отже, самовдосконалення є винятковим інструментом, який формує характер особистості та її здатність розуміти власне буття. Зрештою, це культивує саморефлексію. Людина демонструє бажання вдосконалюватися, усвідомлюючи як успіхи, так і невдачі. Це призводить до прагнення до самоосвіти та створення інноваційних цінностей, що призводить до особистісного зростання та стає центром власного прогресу. Цінність себе може бути підтверджена та створена лише через особисту діяльність, що веде до самовдосконалення. Цінності суспільства повинні регулювати міжособистісні стосунки, щоб цей процес процвітав. Зміст цілі має бути тісно пов’язаний із суспільними цінностями, щоб цей розвиток відбувся. Самовдосконалення особистості переважно визначається як якість в психології, що має можливість розкривати таку можливість як свідомість, звільняє місце для духовного росту, розкриття своєї суті, самоактуалізації ( М.Боуен, Л.Рувінський, Р.Бернс, К.Роджерс, Г.Костюк, І.Кон, Р. Бернс, А.Маслоу, Ю.Орлов). На думку кількох експертів у цій галузі, визнання цінності та індивідуальності кожної людини є важливим аспектом розвитку особистості. Наукові засади самовдосконалення досліджували: А. Сущенко, В. Лозова, О. Савченко, Г. Болл та інші вчені. Крім того, в літературі публікуються твори М. Євтуха, С. Гончаренка, І. Беха, Л. Хомича, С. Гончаренка. Амонашвілі пропонує важливе Самовдосконалення – цілеспрямована діяльність людини щодо зміни особистості. Недостатня розробленість даної проблематики зумовила вибір теми роботи, а саме: «Самовдосконалення – шлях до успіху». Об’єкт дослідження – психологічні особливості самовдосконалення особистості. Предмет дослідження – самовдосконалення особистості як шлях до успіху. Мета: теоретичне та емпіричне дослідження особливостей самовдосконалення особистості як шлях до успіху. Гіпотеза : чим вищий рівень самооцінки тим краще особистість самовдосконалюється , чим низький навпаки гірше самовдосконалюється. Гіпотеза : чим вищий рівень батьківської критики, тим краще особистість організовується, і навпаки чим нищий, тим гірше організовується.