КОНСТРУКТ «ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ» У ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: СУТНІСТЬ, ВЛАСТИВОСТІ І МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ
Abstract
У статті наведено теоретичне обґрунтування конструкту «організаційно-педагогічні умови» у дисертаційних дослідженнях. Виявлено, що необхідність визначення досліджуваного у ході виконання дисертаційних досліджень українськими науковцями породжена не тільки традиціями радянської педагогіки, а й психологічною теорією соціальної поведінки, розробленою американським психологом Б. Скіннером.
У структурі понятійного апарату досліджуваного конструкту виокремлено концепти: «умова», «педагогічна умова», «організація» та «організаційна умова». Поняття «організаційно-педагогічні умови» уточнено нами як сукупність спеціально створених обставин досліджуваного процесу (формування досліджуваної готовності), що забезпечують управління досліджуваним процесом (феноменом) як певної системи, яка відбиває авторське бачення внутрішньої упорядкованості та узгодженої взаємодії між усіма її складовими частинами і підсистемами, спрямованої на досягнення бажаної мети. При цьому, структура, складові частини і підсистеми, а також ієрархія взаємодії між ними зумовлене авторським бачення досліджуваного процесу (феномену), втіленим в вигляді певної моделі.
Визначено, що основними властивостями педагогічного конструкту «організаційно-педагогічні умови» є: кількість, необхідність і достатність, а також їх поділ на внутрішні та зовнішні. Запропоновано обирати кількість умов відповідно до кількості структурних компонентів (складових) досліджуваної готовності (компетентності). Уточнено, що необхідні і достатні організаційно-педагогічні умови – це комплекс заходів психолого-педагогічного процесу, без реалізації яких мета дослідження взагалі не може бути досягнута. Виявлено, що зовнішні умови належать середовища, що оточує того, хто навчається при цьому впливаючи на формування досліджуваної готовності, а внутрішні умови діють «в середині» особистості, тим самим також забезпечуючи формування досліджуваної готовності. При цьому, зовнішні умови є можна розглядати як об’єктивні, а внутрішні умови – як суб’єктивні.
Для дефініції сукупності організаційно-педагогічних умов у контексті конкретного дисертаційного дослідження запропоновано використовувати аналіз літературних джерел та опитування експертів, а також їх поєднання. При цьому, доцільним є спочатку здійснити аналіз педагогічної літератури з проблеми дослідження, що дасть змогу сформулювати широкий перелік потенційно важливих умов, а після цього – представити визначений перелік для оцінювання експертами шляхом ранжування.