У статті визначено, що використання політичної термінологічної лексики у сучасній англомовній публіцистиці загалом відповідає риторичному призначенню цих мовних одиниць – надавати мовленню точності, вказувати на функціональну специфіку сфери спілкування і висловлювати позитивну та негативну оцінку тим чи іншим явищам дійсності. У публіцистиці активно використовується політична термінологічна лексика, причому дуже рідко зустрічаються історизми та архаїзми, які не відомі масовому читачеві. Це пояснюється функціональною спрямованістю масової комунікації. Політична термінологія, що використовується в публіцистичних статтях, поділяється на два класи одиниць: тематично нейтральні та тематично спеціалізовані. Перші створюють загальну тональність тексту, другі уточнюють предмет мовлення. Політична термінологічна лексика, що використовується у проаналізованих текстах, тематично зводиться до трьох основних сфер: тексти про Батьківщину, про героїзм та про виконання обов’язку. У багатьох випадках ці тематичні сфери перетинаються. Вказано, що політична термінологічна лексика, що вживається у публіцистичному 264 ISSN 2786-6165 (ONLINE) № 1(19)2024 дискурсі, поділяється на два класи одиниць: перші використовуються для викриття подій, явищ або якостей, другі для вираження оцінки. Доведено, що політичні терміни не лише тематично відображають усі зміни, що відбуваються в різних сферах сучасного життя, але й сприяють інтерпретації явищ дійсності та розуміння специфіки їх сприйняття у певній мовній та культурної спільності. Особливості політичних термінологічних номінацій, як і слів, що закріпилися в мові, пов’язані з унікальністю національної культури, оскільки їх вживання відображає національно-культурний світогляд. Зроблено висновок, що саме реалії видаються найбільш важливою для перекладача інформацією, одночасно виступаючи як компрометуючий фактор. Тим не менш, незважаючи на переважання оціночних неологізмів, було б помилково вважати, що вони є винятковою складовою політичного дискурсу.