Осмислення життя і творчості українських письменників дедалі частіше стає предметом художньої творчості сучасних авторів. Існує вже чимало художніх творів, в яких оживають долі тих, хто залишив помітний слід в історії українського письменства. Художня реконструкція біографій українських письменників у жанрі повістей та романів, в яких постають змодельовані художні образи відомих осіб, визначаються своєю специфікою, де присутній домисел і навіть навмисна містифікація образу головних героїв. У статті проаналізовано дебютний роман української письменниці, поетки, журналістки О. І. Саліпи «Оля» через призму бачення непростих стосунків головних героїнь твору – письменниці Ольги Кобилянської та її найближчої подруги впродовж усього життя – художниці Августи Кохановської. Саме ці персоналії виступають на сторінках твору у складних стосунках із українським письменником Осипом Маковеєм. Ольга Саліпа пропонує свою вигадану таємничу історію, коли на шляху до особистого щастя письменниці стає її найближча подруга з часів дитинства Августа Кохановська. Таємні зустрічі художниці з письменником стають поштовхом, на думку авторки роману, до зародження пристрасних почуттів. Письменниця пропонує свою вигадану історію розвитку стосунків молодих людей. Текст роману, події якого відбуваються у Яворові, Чернівцях, Львові, Кимполунгу, Торуні та Відні, охоплює хронологічний часовий проміжок 1876–1941 років. У романі Ольги Саліпи емоційно-підсилювальну функцію виконують образні характеристики героїнь та особлива насиченість тексту афористичними висловлюваннями самої Ольги Кобилянської, її матері та інших героїв твору. Встановлено, що роман Ольги Саліпи «Оля» є художнім вимислом письменниці, адже історично не встановлено того факту, що Августа Кохановська та Осип Маковей зустрічалися у Відні, що і стало поштовхом, на думку авторки твору, до появи позашлюбної доньки