Стаття присвячена актуальній проблемі впровадження засобів футболу в рекреаційну діяльність підлітків. Дослідницька робота проводились на базі закладу загальної середньої освіти № 27 міста Чернівці в період із вересня 2018 року по травень 2019 року. У науковому дослідженні взяли участь 31 підліток віком 13–14 років, на початок педагогічного експерименту всі вони були віднесені до основної медичної групи. Метою дослідження було визначення впливу рекреаційних занять із засобами футболу на фізичний стан підлітків. Для вирішення поставлених у науковій роботі завдань були використані методи, які застосовують у теорії та практиці фізичного виховання і спорту та педагогіці. У роботі ми використовували такі методи дослідження: аналіз і узагальнення спеціальної науково-методичної літератури; антропометричні методи досліджень; фізіологічні методи досліджень; психофізіологічні методи досліджень; методи математичної статистики. Дані, отримані в результаті теоретичного аналізу, допомогли нам під час інтерпретації й обговоренні результатів наукового дослідження. Особливу увагу у процесі узагальнення даних науково-методичної літератури приділяли вивченню: опублікованих досліджень із питань контролю морфо-функціонального стану підлітків 13–14 років у процесі фізичного виховання; методичних розробок, документів і статистичних матеріалів для визначення рівня фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем; розробок із питань використання методів математичної статистики у фізичному вихованні та спорті. Запропонована рекреаційна програма із засобами футболу була розрахована на вісім місяців і містила теоретичний і практичний розділи. У процесі педагогічного експерименту простежена динаміка змін морфо-функціонального стану та психофізіологічного стану підлітків віком 13–14 років. Протягом занять антропометричні характеристики хлопців змінювались відповідно до природних біологічних процесів. Статистичні зміни (р < 0,05) відбулися в показнику маси тіла, дана величина збільшилась на 7,9%. Достовірні зміни (р < 0,05; р < 0,01) спостерігаються в показниках серцево-судинної і дихальної систем. У хлопців на кінець педагогічного експерименту середньостатистичний результат частоти серцевих скорочень у стані спокою зменшився на 5,5 уд·хв.–1, що становило 7,9% (p < 0,05). Спостерігається значний приріст середньостатистичного результату життєвої ємності легень, він збільшився на 0,5 л, що склало 20,8% (р < 0,01). Достовірно (р < 0,01) зменшився латентний час простої зорово-моторної реакції на світло і звук. Достовірно (р < 0,01) покращився середньогруповий показник складної реакції вибору, обсягу короткострокової пам’яті, обсягу переробки інформації, ускладненої проби Ромберга