Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.authorФесун Галина Стефанівна, Канівець Тетяна Миколаївна
dc.date.accessioned2022-02-03T15:09:26Z
dc.date.available2022-02-03T15:09:26Z
dc.date.issued2021-12-05
dc.identifier.citationІнституційні та особистісні аспекти впровадження в Україні.uk_UA
dc.identifier.isbn9786178034207
dc.identifier.urihttps://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/3702
dc.descriptionСоціальне самопочуття людини з інвалідністю залежить від прийнятої нею моделі інвалідності. Ухвалення людиною з інвалідністю соціальної моделі інвалідності сприяє формуванню у неї рівноправно-орієнтованого соціального самопочуття. Чим вищий рівень інтегрованості у суспільстві людей з рівноправно-орієнтованим соціальним самопочуттям і чим успішніше йде процес їх соціальної інклюзії, тим краще їх соціальне самопочуття. У людей з інвалідністю, які змирилися з роллю «хворого», «опікуваного», на думку яких не варто прагнути до зміни свого соціального статусу, формується соціальне самопочуття коли свій рівень інтегрованості у суспільстві, соціальний стан, рівень освіти, стан на ринку праці, матеріальний добробут вони оцінюють з позиції «інваліда». Їх вибір стратегії інтеграції у суспільстві характеризується відсутністю прагнення до досягнення більшої інтеграції і просування у соціальному просторі. На соціальне самопочуття людей з інвалідністю, які дотримуються соціальної моделі інвалідності, безпосередній вплив має рівень інтеграції у суспільстві: чим він нижчий, тим нижче соціальне самопочуття респондентів даної групи. Усвідомлення досягнутого ними рівня інтеграції у суспільстві обумовлюють такі характеристики, як матеріальне становище, рівень освіти, стан на ринку праці, соціальне становище.uk_UA
dc.description.abstractАктуальність соціального самопочуття людей з обмеженими можливостями обумовлена тим, що в період становлення українського суспільства соціальне самопочуття людей з обмеженими можливостями як соціальний феномен не вивчалося. У суспільстві побутує медична модель інвалідності, у рамках якої людина з інвалідністю виступає лише як об'єкт допомоги, який потребує лікування, а її задоволеність власним життям, оцінка навколишньої дійсності і свого місця не розглядаються в якості важливої соціальної проблеми.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherЧернівці: «Технодрук»,uk_UA
dc.relation.ispartofseriesЧастина 1.;350 с. 250–265.
dc.subjectКлючові слова: соціальне самопочуття, світоглядний критерій, особистісно-оцінковий критерій, поведінковий критерій.uk_UA
dc.titleПсихологічний аналіз соціального самопочуття людей з інвалідністю у сучасному українському суспільствіuk_UA
dc.title.alternativeСоціальна та освітня інклюзія: історія, сучасність та перспективи розвитку: колективна монографія у 2 частинах / за ред. С.П. Миронової, Л. Б. Платаш.uk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Долучені файли

Thumbnail

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу