У статті охарактеризовано компоненти особистісно-розвивальних структурних складників, що забезпечують ефективну підготовку майбутніх учителів географії до професійної діяльності в умо- вах трансформації освіти. Визначено, що ці складники спрямовані на особистість майбутнього вчи- теля географії та детермінують його особистісний й професійний розвиток. До таких зараховано автопсихологічну, самоорганізаційну, рефлексивну та самоосвітню складові частини. Визначено, що основними компонентами автопсихологічної структурної складової частини є: обі- знаність майбутнього вчителя географії щодо змісту і показників автопсихологічної компетентно- сті; уміння самодіагностики, особистісної саморегуляції й самовдосконалення; здатність розрахову- вати на власні сили; прагнення до саморегуляції, самоконтролю та самовдосконалення; адекватна самооцінка; високий рівень самоприйняття та самоповаги майбутнього вчителя географії. Основними компонентами самоорганізаційної структурної складової частини є: здійснювати саморегуляцію власної діяльності та емоційної сфери; економно розподіляти власні сили та засоби; планувати свою діяльність і час на професійний розвитку; здатність здійснювати самомотивацію та самоспонукання; керувати собою; здатність до самоконтролю й самодисципліни, критичності в оцінюванні результатів своєї праці. Основними компонентами рефлексивної структурної складової частини є: уявлення про образ власного «Я»; усвідомлення значущості професійної діяльності для себе й суспільства; обізнаність щодо рольових функцій та організації взаємодії в колективі; здатність ретроспективно перегля- дати і відстежувати перебіг власної інтелектуальної праці; вміння виявляти та аналізувати допу- щені помилки; уміння самоаналізу, самоконтролю й самооцінки в педагогічній діяльності. Основними компонентами самоосвітньої структурної складової частини є: уявлення про методи пізнання, володіння прийомами самонавчання; обізнаність про планування, організацію та реаліза- цію самоосвітньої діяльності; розвинене наочно-дієве, наочно-образне й логічне мислення; критичне ставлення до будь-якої отриманої інформації; уміння працювати з навчальною й науковою літерату- рою за фахом, використовувати інформаційні технології; здатність розробляти програми самоос- віти, коригувати результати; спрямованість на постійну діяльність й саморозвиток; відповідаль- ність за власну самоосвітню діяльність та її результати.