Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2022. У дисертації здійснено теоретичне вивчення, надано нове вирішення досліджуваного наукового питання, яке полягає у формуванні загальної парадигми адміністративно-правового статусу громадських рад за законодавством України. У процесі дослідження встановлено, що громадські ради за своєю правовою природою є окремими суб’єктами адміністративного права, які володіють унікальним адміністративно-правовим статусом. Це правовий механізм залучення інституцій громадянського суспільства до участі у здійсненні управління державними справами. Сформульовано авторське визначення громадських рад як виду консультативно-дорадчих органів, які створюються Кабінетом Міністрів України, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними в містах Києві і Севастополі державними адміністраціями, органами, що відповідальні за формування корпусу суддів та здійснення антикорупційної політики, для забезпечення та сприяння участі громадян України, інституцій громадянського суспільства в реалізації їх права на участь в управлінні державними справами. Доведено, що важливим аспектом адміністративно-правового статусу громадських рад є їх можливість реалізувати право громадян на здійснення управління державними справами. Це новий правовий феномен у науці адміністративного права, що є одним із проявів концепції людиноцентризму. Використання цивілізаційного підходу дало змогу виявити три виміри правової дійсності, через яку громадські ради здійснюють свою діяльність: людиноцентристський, соціологічний та позитивістський. Створення громадських рад зумовлене змінами в суспільних процесах, появою окремих груп ініціативних громадян, які формують інституції громадянського суспільства, з яких і складаються такі ради. Визначено окремі особливості громадських рад та ознаки їх адміністративно-правового статусу. Діяльність кожної створеної ради деталізується в окремих положеннях, що приймаються на основі Типового положення відповідними органами публічної влади, при яких ці ради утворюються. Вони є колективним суб’єктом, що включає в себе сукупність індивідів, які об’єднуються задля спільної участі в роботі відповідної громадської ради. Оскільки між особами, які входять до складу ради (членами ради), встановлені відповідні соціальні та професійні зв’язки, це дає їм змогу здійснювати внутрішню комунікацію та, як наслідок, виробляти конкретні пропозиції від імені одного колективного суб’єкта у процесі реалізації адміністративних правовідносин. Встановлено, що такі консультативно-дорадчі органи володіють адміністративною правосуб’єктністю. Це дає підстави розглядати їх як окремий колективний суб’єкт адміністративного права, який складається з можливості громадських рад мати у сфері реалізації участі у здійсненні управління державними справами відповідні права й обов’язки (адміністративної правоздатності) та з потенційної здатності бути спроможними до реалізації наданих прав та обов’язків у сфері публічного врядування (адміністративної дієздатності). Завдяки проведеному аналізу чинного законодавства виявлено низку суперечностей між різними нормативно-правовими актами в частині здійснення правового регулювання закріплення адміністративно-правового статусу громадських рад, які необхідно усунути шляхом ухвалення Закону України «Про консультативно-дорадчі органи» або внесення відповідних змін до чинного законодавства. Враховано зарубіжний досвід використання діяльності громадських рад у здійсненні публічного врядування. Встановлено, що в зарубіжних країнах застосовуються різні підходи до закріплення правового статусу таких рад з огляду на історичні, політичні, економічні й соціальні особливості.