Військова агресія Росії внесла суттєві корективи у звичний порядок функціонування всієї системи державного кредиту та її комунальної складової в Україні, одночасно актуалізувавши проблематику перспектив позичкового фінансування потреб сталого розвитку територій. Законодавче підґрунтя дозволяє ОМС не тільки укладати традиційні кредитні угоди, але й відносно вільно оперувати на фінансовому ринку. Одночасно воно обмежує напрямок використання позичкового капіталу виключно потребою фінансування бюджету розвитку місцевих бюджетів, що повною мірою відповідає європейській практиці. З урахуванням поточного стану справ і перспектив розвитку територіальних громад у повоєнній Україні автором обґрунтовано декілька груп обов’язкових до виконання завдань, які мають стосунок до комунального кредиту: створення можливості брати участь у кредитних операціях для всіх територіальних громад; стимулювання розширення кола потенційних кредиторів ОМС; цілеспрямована активізація гарантій як форми комунального кредиту; нагальне розв’язання проблеми комунальних позик, де гарантами або позичальниками вже є ОМС найбільш постраждалих під час війни територіальних громад.