Трансформація особистості за звичних, нормальних умов її життя та функціонування, – закономірний з погляду особистісного зростання та поступовий і тривалий процес її розвитку та зміни, які можуть здій¬сню-ватися як у позитивному напрямку (самовдосконалення, само¬реалі¬зації, самоздійснення), так і набувати негативного характеру (під¬си¬лю¬ючи патологічність саморозвитку та відповідних поведінкових проявів особистості); причому виміри такої трансформації завжди залишаються індивідуальними, хоча окремі закономірності можна виявити.