Метою статті було визначити особливості розробки та впровадження державно-приватного партнерства в мікрофінансуванні. Дослідження включало такі методи: синтез – для визначення тенденцій розвитку ринку мікрофінансування та аналізу інноваційних підходів до управління програмами мікрофінансування; статистичний аналіз – для регресійного аналізу факторів, що впливають на ефективність упровадження мікрофінансових програм у фінансовому та соціальному аспектах. Методологічною основою аналізу є аналіз охоплення даних, який є лінійним програмуванням, що використовується для визначення окремого та спільного впливу факторів на ефективність мікрофінансових організацій, а також для кількісної оцінки цього впливу. Перспективи майбутніх досліджень включають розширене вивчення екзогенних та ендогенних факторів, що впливають на програми мікрофінансування і у В’єтнамі, і в усій Південно-Східній Азії.