Оптимістичне бачення щодо майбутнього України є відносно новим явищем. Власне оптимізму не вистачало протягом тривалої та багатостраждальної історії країни. Особливо це простежується останнім часом. Диктаторський режим радянської влади та комунізм були огидними, і незалежність, яку виборола Україна 1991 року істотно змінила бачення системи, проте, корупція і далі процвітала. Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2014 роках були певним підйомом національної свідомості громадян,однак, ейфорія з часом змінилася спадом мотивації та трансформацій. Зламати владу укорінених інтересів здавалося неможливим, проте українці ніколи не припиняли своїх потуг до подальших змін у суспільстві. Саме прагнення та воля до змін зараз сприяє такому потужному спротиву Україні у війні. Важливим є той факт, що зараз українці переживають неймовірний підйом, який не піддається кількісній оцінці, пов'язаний із точкою неповернення. Підйом та спротив, який неможливо спинити і який був несвідомо викликаний агресією Росії.