Місця пам'яті на Буковині як чинник формування ідентичності
Abstract
Нині особливо актуальним для дослідження урбаністики є
вивчення ціннісних, культурно-історичних символів міста у різні
періоди його історії, що особливо яскраво відображається у
меморіальному ландшафті Чернівців через демаркацію кордонів в
минулому, постійні історичні поневіряння та посилення зовнішніх
впливів. Міський простір Чернівців сформувався під впливом різних
історичних епох.
Чернівці – справжнє європейське місто, яке змінювало своє
обличчя протягом століть, залишаючись самобутнім містом з
унікальним флером толерантності, багатоманітності та
багатоликості.
Важливість дослідження чернівецьких площ полягає у
вивченні їх як місць пам’яті, їх самобутності та духовності та
визначенні їхньої значущості як об’єктів культурної спадщини як
України так і Європи.
Об’єктом дослідження виступають площі та пам’ятники, що
розташовувалися на них, котрі містили надзвичайно об’ємний
символічний потенціал та відображали символічний зміст різних
епох. Площі та пам’ятники концентрували в собі всю енергію епохи,
його жителів, настрої суспільства, а головне відображали «обличчя»
влади та її ставлення до жителів міста і водночас ставлення до
попередньої влади. Створення площ та встановлення на них
символічних пам’ятників свідчили про значущість міста як
політичного, адміністративного та культурного центру держави.