У статті проаналізовано воєнно-політичні події у Молдавській державі, молдавсько-польські, молдавсько- турецькі та турецько-польські відносини в контексті історії буковинських земель. Хронологічно праця охоплює 70-ті рр. ХVIІ ст. Мета нашої розвідки полягає в комплексному висвітленні, на основі аналізу джерел і монографічної літератури, воєнно-політичного становища буковинських теренів Чернівецької та Хотинської волостей у період польсько-турецької війни 1672–1676 рр. Реалізація мети дослідження зумовлює розв’язання таких завдань: висвітлити діяльність молдавських господарів у контексті історії північномолдавських земель; дослідити воєнно-політичні відносини Молдавії з Польщею і Туреччиною у контексті історичних теренів сучасної Буковини; охарактеризувати становище Чернівецької та Хотинської волостей під час польсько-турецької війни 1672–1676 рр. Досліджено, що у другій половині XVII ст. посилилося суперництво між Туреччиною та Поль- щею у Центрально-Східній Європі. Водночас Молдавія продовжувала перебувати у васальній залежності від Османської імперії, а становище Чернівецької та Хотинської волостей узалежнювалося постійними втручання- ми польських і турецько-татарських військ у внутрішньомолдовські справи. Звернуто увагу на те, що польські королі намагалися зберегти Молдавію у своїй сфері впливу, часто відправляючи війська у прикордонні з Польщею території Чернівецької та Хотинської волостей, які руйнували та грабували їх. Встановлено, що Хотинська фортеця продовжувала зберігати своє стратегічне значення, а її роль форпосту на польсько-молдавському прикордонні значно зростала. У висновку розвідки стверджено, що буковинські землі стали передовою бороть- би між Османською імперією та Річчю Посполитою, оскільки упродовж 1672–1676 рр. обидві країни прагнули поширити свою владу на Молдавію, а значить і територію Буковини.