| dc.contributor.author | Havrylyuk, Ruslana | |
| dc.contributor.author | Patsurkivskyy, Petro | |
| dc.date.accessioned | 2022-11-23T08:13:41Z | |
| dc.date.available | 2022-11-23T08:13:41Z | |
| dc.date.issued | 2022-06 | |
| dc.identifier.citation | Гаврилюк Руслана, Петро Пацурківський Правосуддя та медіація як конкурентні взаємодоповнюючі системи вирішення конфліктів (спорів) у суспільстві | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2310-323Х | |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6098 | |
| dc.description.abstract | У статті за допомогою пізнавального інструментарію антропосоціо- культурного, потребового та порівняльного підходів аналізуються парадигмальні ціннісні матриці та соціокультурні коди феноменів правосуддя і медіації. Метою статті є з’ясування природи правосуддя та медіації як систем вирішення конфліктів (спорів) у суспільстві. У центрі уваги авторів перебувають питання буттєвих витоків правосуддя і медіації, властивості ціннісних матриць правосуддя і медіації та можливості й форми державно-приватного партнерства правосуддя і медіації. У результаті дослідження зазначених вище питань автори статті обґрунтували низку висновків, зокрема: правосуддя та медіація є конкурентними взаємодоповнюючими системами вирішення конфліктів (спорів) у громадянському суспільстві. Основоположними причинами, що їх породили і продовжують зумовлювати потребу у правосудді та медіації дотепер, є атрибутивно суперечлива природа самої людини, передусім людської автономії та комунікативної солідарності як конституентів та смислових умов буття людей, а також не менш супереч- ливий буттєвий устрій людського світу. Впродовж тривалого історичного періоду інституційне лідерство у вирішенні конфліктів (спорів) у суспільстві належало державному судочинству. Людиноцентристський поворот у середині ХХ ст., поява громадянських суспільств змінили характер більшості конфліктів (спорів) у соціумах, зумовили кризу традиційного судочинства та потребу в легітимації та інституціоналізації на національному рівні альтернативних способів їх розв’язання, передусім медіації. Нині медіація заявила про себе як такий інститут де-юре. Таким інститутом де-факто їй ще належить стати. Між правосуддям і медіацією існує фундаментальна асиметрія. Її квінтесенцію становить парадигмальна протилежність ціннісних матриць правосуддя як інституту держави і медіації як інституту громадянського суспільства. Ця протилежність апріорі не дає змоги вбудувати один із зазначених вище інститутів вирішення конфліктів (спорів) у суспільстві в інший такий інститут без деформації їх обидвох.
Правосуддя та медіація приречені на співіснування та взаємодію. Найоптимальнішою правовою формою такої їх взаємодії в сучасному вітчизняному соціумі є державно-приватне партнерство правосуддя і медіації інституційного типу. | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | Право України | uk_UA |
| dc.subject | правосуддя | uk_UA |
| dc.subject | ціннісна матриця правосуддя | uk_UA |
| dc.subject | медіація; ціннісна матриця медіації | uk_UA |
| dc.subject | громадянське суспільство | uk_UA |
| dc.subject | суспільні конфлікти (спори) | uk_UA |
| dc.subject | державно- приватне партнерство | uk_UA |
| dc.title | Правосуддя та медіація як конкурентні взаємодоповнюючі системи вирішення конфліктів (спорів) у суспільстві | uk_UA |
| dc.title.alternative | Гаврилюк Руслана, Петро Пацурківський Правосуддя та медіація як конкурентні взаємодоповнюючі системи вирішення конфліктів (спорів) у суспільстві | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
