У сучасній психології переважна кількість досліджень, які стосуються ставлення до власної зовнішності, базуються на понятті тілесного образу і вивчають, в якості основної, сферу незадоволення елементами зовнішності. Від моменту народження до старості тіло людини зазнає істотних змін, що супроводжується змінами образу Я. Фізичні зміни обличчя й тіла людини безпосередньо впливають на її самовідчуття і потребують часу для того, щоб стати частиною уявлення особистості про саму себе. Культура сучасного суспільства нав’язує людині уявлення та стереотипи щодо сприйняття того, що якщо вона буде зовнішньо привабливою, то буде і успішною. Таким чином, у свідомості більшості людей, перебільшується значущість власної зовнішності, незалежно від соціальної ролі та статусу. Краса та фізична привабливість є досить самобутніми феноменами, які впливають не лише на комунікативний аспект міжособистісних стосунків, а мають більш глибинне відображення в людській психіці. На сьогоднішній день численні дослідження образу тіла проводяться в різноманітних напрямках і спрямовані на практичну допомогу у розв’язанні таких питань як: робота із неадекватним сприйняттям свого тіла, загалом зовнішності та розвиток тілесної пластики, а також розвиток інших психологічних характеристик особистості, що мають зв’язки із образом тіла.