Північні волості Молдавії у зовнішній політиці Яна ІІІ Собєського (1683–1696 рр.).
Короткий опис(реферат)
Мета розвідки полягає у висвітленні на основі аналізу джерел і
монографічної літератури воєнно-політичного становища північних теренів Молдавії
(Чернівецької та Хотинської волостей) у період молдавських походів Яна ІІІ Собеського у
1683–1696 рр. Методологія дослідження базується на принципах конкретно-історичного
підходу – історизму, об`єктивності, всебічності, цілісності і системності, а також на
методах аналізу та синтезу, історико-порівняльного, проблемно-хронологічного. Наукова
новизна полягає у комплексному дослідженні перебігу та наслідків збройного протистояння
польсько-литовсько-козацьких та турецько-татарсько-молдавських військ на прикордонних з
Польщею територіях Чернівецької та Хотинської волостей у 1683–1696 рр. Висновки. У
другій половині XVII століття загострилося суперництво між Туреччиною і Польщею в
Центрально-Східній Європі. Молдавія продовжувала залишатися у васальній залежності від
Порти. Польський король Іван III намагався утримати Молдавію у сфері свого впливу,
здійснюючи молдавські походи. На території Чернівецької та Хотинської волостей польські,
литовські та козацькі війська, з одного боку, і турецько-татарські війська, з іншого, вели
постійні військові дії, завдавши цим землям значних збитків, руйнувань і пограбувань.
Хотинська фортеця перестала відігравати стратегічну роль, а її роль як форпосту на
польсько-молдовському кордоні тимчасово занепала. Отже, буковинські землі стали ареною
боротьби між Османською імперією та Річчю Посполитою, оскільки обидві країни протягом
1683–1696 років прагнули поширити свою владу на Молдавію, а відтак і на територію
Північної Буковини.