У статті досліджено необхідність процесу трансформації системи менеджменту виробничого підприємства у контексті циклічності його розвитку. Доведено, що концепція життєвого циклу уможливлює процес структурування топ-менеджерами проблем, які періодично виникають на підприємстві, дає змогу прогнозувати розвиток кризових ситуацій та явищ, а також адекватно до них підготуватися. Виявлено, що у процесі трансформації системи менеджменту виробничого підприємства основний акцент поступово зміщується з бізнес-процесів на ринок, від виготовлення стандартної продукції до розширення її модельного ряду, від закритих внутрішніх пріоритетів функціонування господарюючого суб’єкта до відкритих зовнішніх перспектив. Доведено, що традиційні стереотипи господарювання та усталені інструменти управління давно вже не відповідають сучасним вимогам ринкової економіки. Специфічною особливістю функціонування переважної більшості виробничих підприємств є трансформація управлінських процесів, яка поєднує в собі класичні та сучасні методи господарювання. Сьогодні топ-менеджерам українських виробничих підприємств потрібен такий управлінський інструментарій, який сприятиме об’єднанню персоналу, інформаційних технологій та бізнес-процесів з метою ефективного управління операційною діяльністю. Встановлено, що у періоди стагнації, економічної кризи під час світової пандемії та військових дій товаровиробники перебувають у стані жорсткої конкурентної боротьби. Саме тому з метою оптимізації їхньої операційної діяльності, максимізації рівня прибутковості топ-менеджери виробничих підприємств мають враховувати тенденції зміни пріоритетів управління. У нинішніх умовах господарювання процес трансформації системи менеджменту доцільно проводити шляхом використання системно-синергетичної методології. Обґрунтовано практичні напрями оптимізації системи менеджменту суб’єкта господарювання у контексті реалізації синергетичного управління.