В статті розглянуто та зібрано матеріал як міжнародних досліджень, так і вітчизняних джерел, що відображають оздоровчу-рекреаційну рухову активність людей похилого віку в країнах Європи, світу та мотиви залучення до занять даної вікової категорії. Результати аналізу анкетування за якими оцінювали залучення людей похилого віку показали низьку оздоровчо-рекреаційно рухову активність в різних країнах, коливання від 10 до 80 %, причому активність чоловіків вища ніж жінок. Нідерланди, Німеччина біля 40 % населення займаються руховою активністю, Бельгія, Франція, Швеції менше 20 %. В Іспанії, Фінляндії, Канаді, Великобританії державні програми реалізовані в 13-ти пілотних регіонах країни протягом чотирьох років, виявила триразове збільшення числа осіб похилого віку, які регулярно відвідують групові заняття фізичними вправами. В США населення, яке систематично займається руховою активністю переважає населення євро та латиноамериканців, а от афроамериканці, є менш активними – до 6%. В країнах Африки знижується рухова активність серед дорослого населення, основними причинами зазначають: недостатні знання громадян щодо занять, погана популяризація програм серед населення. Проведене опитування китайського населення, про регулярні фізичні вправи протягом тижня людей у похилого віку в діапазоні від 60-69 років – складають 11,8% . Згідно з дослідженнями в Україні лише 17% людей пенсійного віку займаються фізичними вправами або спортом.