У статті розглянуто основні теоретичні положення стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємств на основі використання технології контролінгу. Узагальнено основні напрямки стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємств на сучасному етапі розвитку економічних процесів. Зазначено, що на основі дослідження основних ендо- та екзофакторів підприємство здатне розробити ефективну стратегію, що спрямована на підвищення конкурентоспроможності на основі мінімізації негативного впливу окремих чинників та максимізації впливу позитивних факторів. Сформовано систему стратегій управління конкурентоспроможністю, що в подальшому може слугувати орієнтиром майбутньої діяльності підприємства залежно від рівня його конкурентоспроможності в цілому та окремих її елементів. Обґрунтовано, що сучасна концепція управління конкурентоспроможністю має ґрунтуватись на використанні дієвих сучасних управлінських інструментів, а саме контролінгу. Зазначено, що в контексті реалізації стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємства система контролінгу являє собою нову концепцію інформатизації управління на основі формування обліково-аналітичної системи та синтезу елементів обліку, планування, аналізу, моніторингу. Визначено функціональну складову контролінгу в системі управління конкурентоспроможністю підприємства, систематизовано характеристики оперативного та стратегічного контролінгу. Виокремлено пріоритетні завдання контролінгу в контексті підвищення рівня конкурентоспроможності та підсилення ринкової позиції підприємства. Сформовано систему принципів реалізації контролінгу як інструменту управління конкурентоспроможністю та визначено послідовність реалізації функцій стратегічного управління на засадах контролінгу.