У дошкільному віці відбувається бурхливий розвиток емоційної сфери дитини, яка має визначальний вплив на її соціалізацію, особистісний розвиток, на успішність оволодіння нею різноманітними видами діяльності, оволодіння способами взаємодії з людьми. Впродовж дошкільного дитинства емоції розвиваються, ускладнюються і набувають інтелектуалізованого характеру. Особливої уваги заслуговує вивчення емоційного ставлення дитини дошкільного віку до себе, оскільки воно загалом є проекцією розвитку особистості, яка започатковується саме в цьому віці. У структурі ставлення дитини до себе можна виокремити когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти. Співвідношення когнітивного та емоційного компонентів з віком змінюється. Чим молодший вік дитини, тим меншу роль в її ставленні до себе відіграють знання, а більше значення в її поведінці набквають емоції. Тому проблему формування в дітей дошкільного віку ставлення до себе й до ровесників доцільно розглядати у контексті розвитку емоційної сфери. Для особистісного розвитку дитини важливою є формування у неї емоційно- ціннісного ставлення до себе як до суб’єкта гуманних стосунків з ровесниками.