Матеріали „Словаря” за редакцією Б. Грінченка є важливим джерелом для дослідження особливостей асоціативно-образного сприйняття реалій навколишньої дійсності і його мовного відтворення. У статті проаналізовано специфіку фіксування в „Словарі” іменників, що в своїй семантичній структурі містять образний компонент змісту. Образний компонент є елементом семантичної структури похідних переносних значень слів, передусім тих, що розвинулися на основі метафоричних перенесень, рідше метонімічних, а також цей компонент з’являється внаслідок образного вживання лексеми у контексті. Заслугою Б. Грінченка як упорядника словника є спроба розмежувати прямі й переносні значення слів та виокремити переносні вживання. Для цього використано спеціальне маркування. Попри те значна частина переносних образних значень слів, засвідчених у словнику, на той час не отримала спеціального позначення.