Лексикографічні пам’ятки як джерело для дослідження дериваційного потенціалу слова
Короткий опис(реферат)
У статті проаналізовано образні деривати української мови, засвідчені „Російсько-українським словником” за редакцією А. Кримського та С. Єфремова (1924‒1933 рр.). Матеріали цієї лексикографічної праці, яка й досі є вагомим джерелом фіксування й збереження живої народної мови, дають змогу підтвердити, що творення образних похідних одиниць (зокрема на базі іменникових основ) було питомою ознакою розвитку лексико-семантичної системи української мови.
Аналіз засвічених у словнику образних дериватів суттєво доповнює реєстр твірних основ, залучених у словотвірні процеси описаного типу, підтверджує типовість словотвірних моделей, що послужили основою творення прикметникових, дієслівних, прислівникових похідних одиниць, та подекуди дає змогу виокремити чи розширити відсубстантивні образні словотвірні парадигми української мови.
The article analyzes figurative derivations of the Ukrainian language which are claimed in “Russian-Ukrainian dictionary” (edited by A. Krymsky and S. Yefremov (1924-1933)). The materials of this lexicographic work, which still is the formidable source of fixing and preservation of live folk language, allow to confirm that formation of the figurative derivative items (in particular on the basis of nouns) were specific feature of the development of Ukrainian language lexical-semantic system.
The analysis of the figurative derivates, witnessed in the dictionary, supplements essentially the list of forming bases that are involving in word building processes which have been described, confirms the typical nature of word building models, which served as a base of building of adjective, noun, verbal, adverbial derivative items, and sometimes gives an opportunities to distinguish or to broaden substantivized figurative word building paradigms of Ukrainian languages