Дискусія політичних еліт, науковців, громадських діячів, релігійних лідерів щодо умов розбудови миру актуалізувалася до глобально-безпекового рівня саме після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Авторка аналізує соціально-філософські підходи до тлумачення поняття тривалого миру. Обмірковується Кантове бачення ідеї «вічного миру» та Марґалітове обґрунтування неприйнятності «гнилих компромісів» у питаннях політичного регулювання. Робиться чіткий висновок, що єдино можливою передумовою справді тривалого миру є справедлива перемога та засудження агресора. Підтверджується ця ідея й соціологічними дослідженнями, які засвідчують орієнтацію українського народу на усвідомлення: в умовах несправедливої війни територіальна цілісність України та її перемога над загарбником є єдиним механізмом відновлення та можливості розвитку в Європі.