Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.authorПопович, Наталія
dc.date.accessioned2021-11-16T08:51:42Z
dc.date.available2021-11-16T08:51:42Z
dc.date.issued2021
dc.identifier.citationПопович Н. М. Функційно-семантичне поле невизначеної кількості у говірках Буковини // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. Одеса, 2021. № 49. том 1. С.166-169uk_UA
dc.identifier.issn2409-1154
dc.identifier.urihttps://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1057
dc.description.abstractСтаттю присвячено опису функціонально-семантичного поля неозначеної кількості у говірках Буковини. Останнім часом посилився інтерес до вивчення говірок в українській мові, а саме речень із кількісними компонентами. Говірки Буковини є тим цінним матеріалом, в якому захована народна мудрість, його традиції, звичаї, вірування. Дослідження буковинських говірок є важливим матеріалом для вивчення історії української мови, розвитку закономірностей міжмовних контактів та їх наслідків. У мовознавчому аспекті українські говірки Північної Буковини належать до найбільш здиференційованих не тільки в лексиці, граматиці, їх вивчення становить значний науковий внесок та інтерес. Специфіку досліджуваних говірок пояснюють певними історичними й економічними умовами життя буковинців. Перші наукові розвідки про говірки Буковини з’явилися лише в другій половині ХІХ ст. у працях науковців Чернівецького університету (І. Шаровальський (1929), Юрій Федькович (Словник не виданий), О. Савченко, І. Чередниченко, К. Герман, Н. Гуйванюк, Н. Бабич, К. Лук’янюк, С. Перепелиця, В. Бузинська, І. Зінченко та ін.). Лексику буковинських говірок вивчали й інші науковці, такі як М. Станівський, Є. Павлюк, В. Лимаренко, Ю. Карпенко, К. Герман та ін. Українські говірки Південної Буковини досліджують мовознавці з Румунії (І. Робчук, О. Горбач, Я. Закревська, З. Савченко та ін.). Дослідженням числівникових компонентів у структурі речення займалися такі вчені, як О. Потебня, Л. Щерба, Ю. Степанов, Н. Шведова, Г.О. Золотова та ін. На матеріалі сучасної української літературної мови цю проблематику активно розвивають К. Городенська, А. Загнітко, М. Мірченко, О. Межов та ін. Увагу дослідників здавна привертала проблема впорядкування різнорівневих одиниць мови, об’єднаних спільним значенням (О. Есперсен, В. Адмоні, І. Мещанинов та ін.). Останнім часом у зв’язку з активізацією функціонального підходу до вивчення мовної системи почали дедалі ширше використовувати польову методику. Суть її полягає в об’єднанні різноструктурних мовних засобів у функціонально-семантичне поле (ФСП), що ґрунтується на спільній семантичній ознаці. Структурування функційно-семантичних полів на основі кількісних значень в українському мовознавстві розроблене неповною мірою, а тому воно й досі залишається актуальним і відкритим для подальшого вивчення. На основі дослідженого матеріалу ми виокремили функційно-семантичне поле неозначеної великої та малої кількості, а також ядро та периферію. Ключові слова: макрополе, мікрополе, лексична номінація, мультипліцитність, ядерна сема, партитивне значення, паукальністьuk_UA
dc.description.sponsorshipісторії та культури української мовиuk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherМіжнародний гуманітарний університетuk_UA
dc.subjectМакрополеuk_UA
dc.subjectмікрополеuk_UA
dc.subjectлексична номінаціяuk_UA
dc.subjectмультипліцитністьuk_UA
dc.subjectядерна семаuk_UA
dc.subjectпартитивне значенняuk_UA
dc.subjectпаукальністьuk_UA
dc.titleФункційно-семантичне поле невизначеної кількості у говірках Буковиниuk_UA
dc.title.alternativeFunctional-semantic field of indefinite quantity in the dialects of Bukovinauk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Долучені файли

Thumbnail

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу