Загальний цивілізаційний розвиток зумовлює активні модернізаційні процеси в усіх сферах життя, в тому числі в педагогіці. Традиційні методи навчання замінюються інноваційними, причому як у формальному, так і у змістовому сенсі. Усе більшої популярності та визнання набувають інтерактивні методи навчання. Мета статті полягає в оцінюванні практичних впливів інтерактивних методів навчання як засобу сприяння сталому розвитку вищої освіти України. Огляд наявних наукових джерел та авторський аналіз дозволяють охарактеризувати сталий розвиток освіти як парадигму, що включає такі компоненти, як: 1) індивідуалізація (забезпечення особистісної освітньої траєкторії); 2) аксіологізація (формування загально-людських і національних цінностей); 3)культурологізація (формування загальної культурної компетентності здобувачів освіти); 4)удосконалення (підвищення якості вищої освіти та оновлення її формально-змістових характеристик); 5)екологізація (формування безпечного освітнього середовища та пропаганди здорового способу життя); 6) науковість (формування наукової і дослідницької компетентності здобувачів освіти); 7) системність (формування цілісного освітнього процесу сучасної вищої школи); 8) практикоорієнто-ваність (формування практичних знань, навичок та умінь здобувачів освіти); 9) інтернаціоналізація (інтеграція вітчизняного світового простору до загальноєвропейського і світового); 10) безперервність (орієнтація на сталий розвиток упродовж усього періоду освітнього процесу). Опитування викладачів закладів вищої освіти виявило ступінь впливу інтерактивних методів навчання на сталий розвиток освіти. Результати емпіричного дослідження показали, що за всіма параметрами інтерактивні методи навчання забезпечують набагато більшу ефективність, ніж традиційні. Таким чином, їх залучення виявляється безумовно важливим компонентом сучасного освітнього процесу вищої школи.