| dc.description.abstract | Дана наукова публікація присвячена аналізу таємниці нарадчої кімнати суддів, дотримання якої є запорукою
ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення по справі. Увагу зосереджено не лише
на правових гарантіях реалізації вказаного інституту процесуального права, а й на моральних аспектах, оскільки
буква закону та дух моральності складають основу правосуддя.
Аналіз правового регулювання таємниці нарадчої кімнати та практичних аспектів реалізації даної умови
ухвалення судового рішення в сучасному вітчизняному судочинстві виявив ряд нагальних проблем, вирішення яких вбачається необхідним для ефективного здійснення цивільного судочинства: відсутність в місцевих
загальних судах оснащених нарадчих кімнат, що могли б забезпечити належне перебування в них суду упродовж
процесу ухвалення судового рішення по справі; нецільове використання нарадчої кімнати при здійсненні судочинства у вільний від судових засідань час як суддями, так і іншими учасниками судового процесу; відсутність
законодавчого закріплення вимог до устаткування нарадчої кімнати, в тому числі тотальної заборони користування суддями засобами зв’язку; відсутність на законодавчому рівні регламентації тривалості перебування судді (суддів) в нарадчій кімнаті, можливості здійснення перерв та їх тривалості. Видається, що чітка регламентація
організаційних аспектів реалізації таємниці нарадчої кімнати на рівні законодавчих актів виступатиме вагомою
гарантією ухвалення правосудних судових рішень.
В роботі проаналізовано моральний зміст таємниці нарадчої кімнати, зосереджено увагу на моральних аспектах
свободи внутрішнього суддівського переконання та окремої думки судді, який виявився в меншості при ухваленні
рішення колегією суддів. Актуальність вказаного аспекту зумовлено тим, що авторитет судової влади залежить від
того наскільки в принципах здійснення судочинства включено моральний зміст та як він реалізується на практиці.
Особлива увага приділена окремій думці судді, виявлено її поняття та процесуальні особливості ухвалення,
а також проаналізовано зміст в аспекті співіснування з принципом таємниці нарадчої кімнати. Доведено, що
реалізація суддею права викласти окрему думку у справі варто здійснювати, забезпечуючи конфіденційність
інформації про те що відбувалося в нарадчій кімнаті, яку позицію висловлювали ті або інші судді, які рішення з
яких питань пропонували прийняти. | uk_UA |
