Вплив тренувальних вправ на показники функціональної підготовленості баскетболістів у підготовчому періоді макроциклу (на прикладі студентських команд)
Переглянути
Дата
2021Автор
Балацька, Лариса
Гакман, Анна
Зорій, Ярослав
Metadata
Показати повний опис матеріалуКороткий опис(реферат)
Актуальність. Сучасному баскетболу притаманні суттєві зміни в системі підготовки, як техніко-тактичної, психологічної, так і функціональної готовності організму до фізичних навантажень. Одним із важливих
факторів у тренувальному процесі баскетболістів є функціональна підготовленість. Тому першочерговим
завданням є зберегти резерви організму на достатньому рівні та знайти оптимальні шляхи їх удосконалення.
Мета дослідження. Експериментально перевірити вплив спеціалізованих тренувальних занять на показники функціональної підготовленості баскетболістів протягом підготовчого періоду річного циклу тренувань.
Методи дослідження. Досягнення поставленої мети відбувалося завдяки використанню комплексу адекватних методів дослідження: при опрацюванні різних джерел інформації було використано аналіз науковометодичної літератури, медико-біологічні методи , педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
Результати дослідження. За результатами констатувального експерименту потребує змін та удосконалення тренувальний процес у підготовчому періоді річного циклу, зокрема, рекомендовано підвищити
кількість вправ спеціалізованого характеру; під час спеціально-підготовчого етапу зменшити кількість тренувань з великим навантаженням. Протягом підготовчого періоду проведено 6 тренувань з великим, 17 з
середнім і 7 з малим навантаженням, загалом 30 тренувань. Спостерігається покращення досліджуваних
функціональних показників на рівні р < 0,05.
Висновки. Можемо констатувати ефективність запропонованої методики тренувань у підготовчий період річного циклу в результаті підвищення функціональних показників: зросло МСК на рівні 1,5%; покращились зміни в контролі відновлювальної роботи після фізичних навантажень за показниками Гарвардського
степ-тесту на рівні – 2,7% та інтегральний показник адаптації зріс на 2,8%.