ПОДАТКОВІ РЕФОРМИ у НІМЕЧЧИНІ (1945-1949 рр.)
Abstract
Дослідження присвячене недостатньо вивченому у вітчизняні науковій літературі періоду німецької історії, що продовжувався з моменту закінчення другої світової війни у травні 1945 року до створення суверенної держави ФРН у жовтні 1949 року. Не зважаючи на свою недовготривалість, цей період вмістив у собі багато значимих подій, що вплинули на подальше становлення державності і права ФРН. До таких подій належать і дві податкові реформи, проведені в Німеччині у 1946- 1947 і в 1948-1949 рр. Необхідність відразу у двох податкових реформах за такий короткий відрізок часу пояснюється швидкими та глибокими якісними змінами в державно- політичній системі післявоєнної Німеччини.
Метою статті є аналіз податкових реформ у Німеччині 1945- 1949 рр. та їх значення для відродження зруйнованої війною економіки країни. Дана мета конкретизується у наступних завданнях статті: проаналізувати податкову реформу Контрольної ради (травень 1945 - кінець 1947 рр.); дослідити податкову реформу Економічної ради (1948-1949 рр.).
Методологічну основу дослідження складають історичний та порівняльно-правовий підходи, а також метод функціонального аналізу.
Обгрунтовано, що податкові реформи разом із запровадженими валютними інноваціями створили необхідні передумови для відродження Німеччини. Основними позитивними результатами нового податкового законодавства, як доведено у статті, стало повне звільнення від податку на заробітну плату понадурочних робіт (що стимулювало до праці найманих працівників), а також пільгове оподаткування нерозподіленого прибутку підприємств і право списання податкових заборгованостей (що стимулювали підприємницьку активність і можливість розвитку підприємств за рахунок самофінансування). Методи і характер другої з розглянутих реформ дозволяють, на наш погляд, дещо скоректувати закостенілу думку про те, що швидким економічним злетом післявоєнна Німеччина зобов'язана тільки постулатам неоліберальної школи з її прихильністю до свободи підприємництва при рівності прав всіх господарюючих суб'єктів. Цілеспрямований характер заходів обидвох податково- правових реформ спростовує думку про наче б то невтручання держави у сферу підприємництва, про її нейтральну позицію відносно суспільства в цілому.