Стаття присвячена правовому аналізу міжнародної договірної правотворчість у сфері фінансів. Розглянуто роль міжнародних договорів з фінансових питань у формуванні міжнародного фінансового правопорядку. Проведено класифікацію міжнародних договорів, які прямо чи опосередковано спрямовані на регулювання фінансових відносин, за такими критеріями класифікації як: 1) предмет правового регулювання; 2) правовий статус суб’єктів, між якими укладаються міжнародні договори; 3) кількість суб’єктів. Проаналізовано зміст статутів міжнародних фінансових організацій, норми яких відіграють фундаментальне значення для нормативно-правової складової міжнародного фінансового правопорядку. Визначено, що за характером функцій та кількістю суб’єктів міжнародні договори з фінансових питань поділяються на такі види: А) міжнародні договори, що закріплюють правові основи та єдиний порядок міждержавних відносин у тій чи іншій сфері міжнародних фінансових відносин (сфера валютних відносин, розрахункових відносин, протидія фінансуванню тероризму тощо) та слугують основою для укладення інших договорів у відповідній сфері: 1) міжнародні договори, які спрямовані на координацію держав у міжнародних фінансових відносинах (статути міжнародних фінансових організацій); 2) міжнародні договори, які мають змішану правову природу в контексті кінцевих суб’єктів, на які спрямована більшість положень договору. Такі міждержавні договори покладають на країни зобов’язання щодо виконання договору шляхом імплементації норм у національне законодавство, яке стосується фінансових відносин юридичних та фізичних осіб. Б) міжнародні договори, що містять індивідуально визначені фінансові норми (з питань фінансування, інвестицій тощо).