Стаття присвячена аналізу електронних доказів як новому засобу доказування в цивільному судочинстві. Такі новації в процесуальному законодавстві є одним із засобів досягнення ефективності цивільного судочинства, оскільки сприяють повному, всебічному розгляду та вирішенню цивільної справи, встановленню дійсних обставин справи та ухваленню судами законних та обґрунтованих рішень, що і є метою цивільного судочинства. У статті автор висвітлює питання щодо поняття, сутності та видів електронних доказів, розкриває думки вчених стосовно ознак та значення електронних доказів для цивільного судочинства. Крім того, у статті акцентується увага на проблемних питаннях, які законодавцю слід врегулювати для забезпечення учасниками справи можливості подання електронних доказів до суду та реалізації конституційного права на судовий захист. Для цього автором проаналізовано погляди та позиції вчених, які досліджували даний вид засобів доказування. Також в статті автор аналізує судову практику стосовно пред'явлення учасниками справи до суду електронних доказів як засобу доказування. За наслідками проведеного теоретичного дослідження внесено пропозиції щодо вдосконалення цивільного процесуального законодавства України.