Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.authorЧепель, Ольга Дмитрівна
dc.contributor.authorКарвацька, Світлана Богданівна
dc.date.accessioned2021-11-22T22:05:17Z
dc.date.available2021-11-22T22:05:17Z
dc.date.issued2021
dc.identifier.citationКарвацька С.Б, Чепель О.Д. Динаміка стандарту права на недискримінацію: інтерпретаційна практика Європейського суду з прав людини (2021) Юридичний науковий електронний журнал. (7), 283-286uk_UA
dc.identifier.issn2524-0374
dc.identifier.urihttps://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2232
dc.description.abstractУ статті проаналізовано динаміку обсягу стандарту права на недискримінацію у контексті інтерпретаційної практики ЄСПЛ. Недискримінація поряд із рівністю перед законом і правом на рівний захист закону без будь-якої дискримінації є основоположним і загальним принципом, що стосується захисту прав людини. Інтерпретаційна практика ЄСПЛ у справах щодо права на недискримінацію має своє особливості. Доведено, що, незважаючи на обмежувальне формулювання ст. 14, ЄСПЛ завдяки динамічній інтерпретаційній діяльності поступово розширив обсяг стандарту недискримінації, закріпленого у цьому положенні. Результатом цього стала гнучкість інтерпретації необхідного зв’язку між потенційно можливою дискримінацією та гарантованим Конвенцією або Протоколами до неї правом, а це звузило межі, як випливає з допоміжного характеру ст. 14. Після тривалого дотримання вузького визначення дискримінації ЄСПЛ визнав, що його попередня інтерпретаційна практика (до 2000 рр.) не відображала широкого (об’єктивного) змісту поняття дискримінації. Беручи до уваги розвиток інших правових порядків, зокрема законодавства Європейського Союзу, ЄСПЛ визнав, що дискримінація також може існувати в інших формах, як-то концепція непрямої дискримінації. ЄСПЛ поступово почав розширювати коло сфер ймовірних порушень – від прямої заборони дискримінації до виявлення та констатації непрямої дискримінації. У висновках наголошено, що розширення рамок стандарту права на недискримінацію в інтерпретаційній практиці ЄСПЛ сприяло нормативному оформленню принципу недискримінації в національних системах і його поступовому перетворенню із суто декларативного концепту на дієвий механізм захисту потерпілих від дискримінації осіб і утвердженню демократії, людської гідності та верховенства права як засадничих принципів Ради Європи. ЄСПЛ також встановив, що держави мають позитивний обов’язок гарантувати реальний та ефективний захист від дискримінації.uk_UA
dc.description.sponsorshipЄвропейського права та порівняльного правознавстваuk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherЗапорізький національний університетuk_UA
dc.subjectправо на недискримінаціюuk_UA
dc.subjectзаборона дискримінаціїuk_UA
dc.subjectінтерпретаційна практикаuk_UA
dc.subjectЄвропейський суд з прав людиниuk_UA
dc.subjectпряма дискримінаціяuk_UA
dc.subjectнепряма дискримінаціяuk_UA
dc.titleДинаміка стандарту права на недискримінацію: інтерпретаційна практика Європейського суду з прав людиниuk_UA
dc.title.alternativeDYNAMICS OF RIGHT’S STANDARD TO NON-DISCRIMINATION: ECTHR’S INTERPRETATION PRACTICEuk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Долучені файли

Thumbnail

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу