У статті проаналізовано особливості жанрової природи та наративу роману німецькомовної авторки походженням з України Каті Петровської «Мабуть Естер» («Vielleicht Esther», 2014) та його місце в літературному дискурсі про сучасну культуру пам'яті. Закцентовано на інтермедіальному аспекті тексту, що містить елементи інших знакових систем, як-от зображення фото чи листів. Окреслено історичний контекст останніх двох десятиліть, у якому сформувалася нова тематична категорія художніх та документально-художніх творів, що є реконструкціями індивідуальних та родинних історій у німецькомовній літературі.