| dc.contributor.author | Шманько, Олег Володимирович | |
| dc.contributor.author | Пірен, Марія Іванівна | |
| dc.contributor.author | Балахтар, Валентина Візіторівна | |
| dc.date.accessioned | 2021-11-23T18:23:01Z | |
| dc.date.available | 2021-11-23T18:23:01Z | |
| dc.date.issued | 2021 | |
| dc.identifier.issn | 2618-0065 | |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2358 | |
| dc.description.abstract | У статті проаналізовано феномен екологічної культури крізь призму розвитку сучасного проблемного українського суспільства. Стверджується, що формування екологічної культури стає нагальною проблемою державотворення і одним із напрямів формування гуманітарної політики держави. Сучасне людство все частіше піддається впливу надзвичайних ситуацій, на які треба реагувати оперативно і професійно. Визначено основні сфери діяльності, на які має бути спрямована екологічна політика держави: правове регулювання, де норми закону мають бути узгоджені із сучасним станом екології; економічне регулювання та економічне стимулювання раціонального використання природних ресурсів; інформаційно-інноваційні й науково-технологічні заходи з метою охорони навколишнього середовища; формування світоглядних основ для підвищення рівня свідомості людини. Обґрунтовано, що екологічне мислення як складова екокультури виступає загальнолюдською цінністю, яка має стати базовою основою розвитку суспільства. Імплементація такої цінності вбачається у заходах фахово-просвітницького характеру серед населення. Окремо відзначаємо ресурсний потенціал нових територіальних громад, які після реформи децентралізації утворилися в Україні,адже питання врахування місцевих особливостей певних територій, заснуваннята утримання в належному стані об’єктів охорони природи, можливість на паритетній основі з міжнародними партнерами будувати заводи з утилізації відходів зараз належать досфериповноважень місцевих органів влади. Наголошено на важливості утвердження екологізації як необхідності зв’язку і взаємообумовленості будь-яких дій з урахуванням екологічних вимог. Також визначено місце сучасної управлінської та освітянської еліти у формуванні екологічної політики держави, її основні складові, напрями та механізми реалізації щодо роботи з населенням. Констатується, що перед суспільством стоїть завдання негайного фахово продуманого підходу до процесу екологізації, що зумовлює такі дії, як: реструктуризація економіки, галузей та регіонів; фахове перепрофілювання економіки; зменшення потреб в економічно негативних видах продукції та послуг; заміна екологічно негативних технопроцесів | uk_UA |
| dc.publisher | Науковий вісник: Державне управління. – 2021. – №3 (9). – С.120-135 | uk_UA |
| dc.relation.ispartofseries | 3 (9); | |
| dc.subject | екологічне мислення, екологічна культура, просвітницька робота, екологізація, екологічне виховання, раціональне природокористування,екологічна політика держави, проблеми державотворення сучасності, гуманітарна сфера державного управління, надзвичайні ситуації, кризи | uk_UA |
| dc.title | Теоретико-прикладні аспекти формування екологічного мислення соціуму в умовах криз сучасності | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
