Show simple item record

dc.contributor.authorФедоряк, М.М.
dc.contributor.authorТимочко, Л.І.
dc.contributor.authorШкробанець, О.О.
dc.contributor.authorЖук, А.В.
dc.contributor.authorДелі, О.Ф.
dc.contributor.authorПодобівський, С.С.
dc.contributor.authorМиколайчук, В.Г.
dc.contributor.authorКалиниченко, О.О.
dc.contributor.authorЛегета, У.В.
dc.contributor.authorЗароченцева, О.Д.
dc.date.accessioned2021-11-30T10:13:08Z
dc.date.available2021-11-30T10:13:08Z
dc.date.issued2021
dc.identifier.urihttps://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2856
dc.description.abstractМета. Оцінити втрати колоній медоносних бджіл (Apis mellifera Linnaeus, 1758) в Україні після зимівлі 2019–2020 рр. у розрізі міжнародного моніторингу організації СOLOSS. Методи. Аналіз результатів анкетування бджолярів України щодо успішності зимівлі колоній A. mellifera на їхніх пасіках у 2019–2020 рр. з використанням анкети, розробленої координаторами міжнародного моніторингу СOLOSS. Використано єдині підходи щодо збору даних та їх статистичної обробки. Проаналізовано валідні протоколи від 702 респондентів із п’яти фізико-географічних зон України. Результати. Рівень загальних втрат бджолиних колоній в Україні після зимівлі 2019-2020 рр. становив 9,29 %, при цьому 5,41 % загинули, 2,19 % втрачено через нерозв’язні проблеми з матками, а 1,69 % колоній – через негативні природні явища. Загальні втрати у степовій зоні України становили 16,08 %, достовірно переважаючи відповідний показник у зоні широколистяних лісів (6,73 %), лісостеповій зоні (8,94 %) та Українських Карпатах (8,14 %). Загиблі колонії найчастіше характеризувались наявністю мертвих бджіл у вулику чи перед ним (31,3 %), а також невідомими для бджолярів симптомами (37,3 %). Більшість бджолярів України (50,7 %) не вбачали різниці в зимівлі колоній із новою чи старою маткою. Серед хімічних препаратів більшість респондентів надавали перевагу засобам на основі амітразу (обкурювання – 50,8 %, в пластинках – 15,7 %) та флуметрину (20,0 %). Статистично підтверджено зниження рівня зимових втрат при застосуванні амітразу (обкурювання), тоді як щодо мурашиної кислотою (довгостроково) виявлено зворотну залежність. Висновки. Рівень загальних втрат бджолиних колоній в Україні після зимівлі 2019-2020 рр. дещо знизився у порівняно з минулорічним (11,18 %) та позаминулорічним (11,26 %) показниками, а також виявився майже вдвічі нижчим середнього значення на просторах міжнародного моніторингу (18,1 %) (Gray, 2021). Найбільші загальні втрати відмічено у степовій зоні України (після зимівлі 2018-2019 рр. – у лісостеповій та зоні мішаних лісів), а найменші – в Українських Карпатах. Підтверджено достовірно більші втрати на малих пасіках (12,66 %) порівняно із середніми та великими (9,48 % та 6,52 % відповідно). Зросла кількість бджолярів, які лікують колонії від вароозу (90,6 %, після зимівлі 2018-2019 – 77,8 %), при цьому усі з них попередньо моніторять рівень закліщованості.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherВісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія»uk_UA
dc.relation.ispartofseries;25
dc.subjectApis mellifera, втрати колоній, моніторинг, смертність, бджільництвоuk_UA
dc.titleРезультати щорічного моніторингу зимових втрат бджолиних колоній в Україні: зимівля 2019–2020 рр.uk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Files in this item

Thumbnail

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record