У статті розкритий порядок реалізації завдань та функціонування Міжнародної системи страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Правила регламентуються відповідно до директив Європейського Парламенту. Основною метою директив є врегулювання взаємних відносин між бюро національних страховиків щодо належного захисту потерпілих в результаті ДТП осіб (коли винуватцем події був страхувальник – власник полісу «Зелена картка»). Визначено, що механізм реалізації завдань Міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка» ґрунтується на таких основних принципах: 1) кожний транспортний засіб, що перебуває в будь-якій країні, яка є членом ЄС, повинен підлягати обов’язковому страхуванню цивільної відповідальності в порядку, передбаченому законодавством цієї країни; 2) вимога обов’язкового страхування стосується не тільки використання транспортного засобу в межах країни базування, але і в межах всіх країн Співтовариства, де діє договір «Зеленої картки»; 3) характер і обсяг обов’язкового страхового покриття будуть залишатися такими, якими вони були передбачені в законодавстві кожної країни, але з огляду на відсутність на нинішньому етапі єдності правил страхування цивільної відповідальності в країнах ЄС величина страхового покриття може змінюватися після перетину межі; 4) якщо з транспортним засобом відбулася аварія в країні відвідування, бюро автостраховиків цієї країни гарантує, що жертва ДТП отримає необхідне відшкодування, тобто Бюро діє як страховик; 5) коли бюро країни відвідування зазнало витрат на компенсацію наслідків ДТП, відшкодування має бути здійснене бюро країни базування, де застрахований транспортний засіб. Встановлено, що умовою належного функціонування досліджуваної системи в Україні є забезпечення державою повноважень національного Бюро для виконання ним контрольно-розпорядчих функцій і порядку видачі автовласникам страхових сертифікатів «Зелена картка» та запобігання фактам міжнародного шахрайства у страхуванні. Надання таких повноважень є необхідною умовою належного забезпечення конституційних прав національних автовласників, які можуть спричиняти дорожньо-транспортні пригоди в інших країнах і до яких можуть пред’являтися матеріальні претензії у значних обсягах.