Адекватне (відповідне його природі) розуміння права зумовлює успішне правокористування, а якась абсолютизація окре мих аспектів права породжує великі проблеми у правозастосуванні. Досвід Європи орієнтує нас на те, що до розуміння права на сучасному етапі і правотворення, і правозастосування в Україні ефективно можна було б застосувати принцип адекватності. Застосування цього принципу особ ливо доречне у податкових відносинах, враховую чи інтереси платників податків і держави, а надто, якщо вони носять міжнародний характер. Укла дення міжнародних угод про уникнення подвійно го оподаткування вимагає „м’якого стикування” двох (а то і більше) податкових систем. Тому прин цип адекватності повинен знайти в цих угодах своє безпосередньє застосування. На жаль, у юридичній літературі не визначено поняття принципу адеква тності, але очевидно, що саме цей принцип пови нен виконувати роль гаранту дотримання прав та обов’язків платників податків і гаранту реалізації інтересів держави, а з іншого боку – виступати критерієм оцінки вже існуючого нормативного ре гулювання до потреб сьогодення.