Неологізми в німецькій мові 21 століття: тематичний аспект
View/ Open
Date
2020Author
Кійко, Юрій Євгенович
Данилюк, Емілія Василівна
Metadata
Show full item recordAbstract
Статтю присвячено висвітленню стану німецького лексичного складу на початку ХХІ ст. Вона є продовженням і доповненням студій Г. Фатера, В. Теуберта, Д. Штеффенс та інших лінгвістів, які досліджували неологізми в німецькій мові на різних часових зрізах. Мова перебуває у постійному стані непомітних змін на всіх її рівнях. Ці зміни зумовлені
лінгвальними й екстралінгвальними чинниками. Найбільш помітно це простежується на лексико-семантичному рівні, тому нагальним залишається висвітлення тенденцій розвитку в людській мові загалом і німецькій мові зокрема на предмет появи нових лексичних одиниць на певних етапах її розвитку. З появою Інтернет-сайту Німецької академії наук, де фіксуються неологізми з усіх доступ них джерел, з’явилася можливість отримати більш повну і завжди актуальну картину про новоутворення у німецькій мові. Ця обставина зумовила вибір джерела для нашої розвідки.
Мета статті – встановити тематичні і частиномовні характеристики неологізмів у німецькій мові за 2017–2018 рр. Загальна кількість проаналізованих неологізмів становила 2 063 лексичні одиниці. У частиномовному аспекті найбільша кількість новоутворень припадає на іменники (91,6%). Далі за спадом йдуть прикметники (6,6%) та дієслова (1,8%). Отримані результати вказують на те, що швидкість появи нових слів на сучасному етапі стабільно висока із тенденцією до зростання. Це дає змогу припустити, що словниковий склад німецької мови за збереження такого темпу новоутворень із часом може зазнати значних змін. Але тут потрібні подальші спостереження за новоутвореннями в німецькій мові, оскільки це лише перша розвідка подібного роду.
Виокремлені неологізми класифіковано на 17 тематичних царин, які за кількісними показниками утворюють три зони: 1) високочастотну (від 10% і вище, групи «соціальні мережі», «полі тика» та «економіка»; 2) середньочастотну (5–9%, групи «культура», «автомобіль», «наука/техніка», «здоров’я», «стиль життя», «медіа», «їжа/напої»; 3) низькочастотну (до 4%, групи «спорт», «природа», «професії/кар’єра», «подорож», «кінематограф», «музика» та «освіта»).
URI
https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.2-2/14https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/352