статті здійснено дослідження правового регулювання трудових відносин, що виника- ють за участю малолітніх осіб (зокрема, у процесі зйомок кіно, рекламних роликів, поста- новки вистав тощо). Під час дослідження проведено аналіз норм чинного законодавства, наявних законопроєктів. За результатами аналізу чинного законодавства зроблено висно- вок, що ні Кодекс законів про працю України, ні жоден інший нормативний акт не регулюють трудові відносини за участю малолітніх осіб, тобто вони не визнаються суб’єктами тру- дового права, оскільки у статті 188 Кодексу законів про працю України чітко визначений мінімальний вік працівника для укладення трудового договору – чотирнадцять років. Кожній країні, що ратифікувала Конвенцію «Про мінімальний вік для прийому на роботу» № 138, надається можливість самостійно вирішувати питання правового регулювання праці осіб віком до чотирнадцяти років, проте в Україні дотепер таких механізмів немає, незважаючи на те, що фактично даний вид трудових відносин існує. У статті наголошується на тому, що відсутність нормативного регулювання праці малолітніх осіб створює сприятливі умови для порушень їхніх трудових прав, які розгляда- ються крізь призму цивільних договорів. У статті вкотре зроблено акцент на необхідності розмежування трудових та цивільних правовідносин. На основі аналізу проєктів трудових кодексів зроблено висновок, що останні (усі без винятку) лише частково вирішують питання працевлаштування малолітніх осіб, залишають поза увагою питання тривалості робочого часу, часу відпочинку, можливості залучення до роботи в нічний час, оплати праці, що, на думку авторів статті, є неприпу- стимим. Окрім цього, у статті для порівняння наводиться досвід зарубіжних країн, зокрема таких, як Сполучені Штати Америки, Німеччина, Індія. На основі аналізу наявних законопроєктів та зарубіжного досвіду авторами статті було наголошено на необхідності закріплення за малолітніми особами статусу суб’єктів трудо- вого права, запропоновано низку змін, доповнень до нормативного регулювання трудових відносин за їх участю, з урахуванням обмежень, що зумовлені їхнім віком, станом здоров’я та моральним розвитком.