Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.authorБеспалько, Руслан
dc.contributor.authorГуцул, Тарас Володимирович
dc.date.accessioned2022-02-22T12:19:17Z
dc.date.available2022-02-22T12:19:17Z
dc.date.issued2021
dc.identifier.citationБеспалько Р.І., Гуцул Т.В. Технологічні особливості виділення меж водозбірних басейнів засобами ГІС-технологій (на прикладі р. Брусниця). Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Геологія. Географія. Екологія. 2021. Випуск 55. С. 117-127.uk_UA
dc.identifier.issn2410-7360
dc.identifier.issn2411-3913
dc.identifier.urihttps://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4129
dc.description.abstractВиділення меж водозбірного басейну – важлива гідрологічна задача, розв’язок якої визначає територію та місце потенційного збору водних мас. Точність та достовірність обробки вихідних просторових даних – запорука одержання якісних похідних морфометричних показників та подальшого моделювання різних явищ, в тому числі територіального аналізу та планування. Поява і розвиток численних ГІС-засобів дозволила суттєво спростити трудомісткість характерну для традиційного розв’язку такої задачі. Проте, різні програмні засоби реалізують різні технологічні підходи до виділення меж водозбірних басейнів. Складність застосовуваних алгоритмів формує чутливість моделей до введених параметрів, порогові значення більшості з яких користувачу пропонується задавати шляхом численних експериментальних спроб. В дослідженні розглянуто найпоширеніші ГІС-засоби з множини існуючих, що підтримують інструменти гідрології – ArcGIS, Global Mapper, SAGA GIS, Surfer. З’ясування принципів роботи гідрологічного інструментарію в різних ГІС-середовищах та застосовуваних алгоритмів було однією із задач дослідження. Для всіх програмних засобів використано однаковий набір вихідних даних, одержаний в результаті векторизації елементів рельєфу фрагменту топографічної карти. Цифрову модель рельєфу підготовлено з урахуванням вимог та особливостей гідрологічно-коректних моделей. Із метою з’ясування впливу роздільної ЦМР на результати, її виконано в трьох варіантах – 10 × 10 м; 25 × 25 м; 50 × 50 м. Результати аналізу порівняно за геометричними просторовими характеристиками та з кількісними даними гідрографічного районування, наведеними на геопорталі «Водні ресурси України». Встановлено переваги та недоліки програмних засобів. Виявлено вплив роздільної здатності вихідної ЦМР на результати моделювання меж водозбірних басейнів. Отримані результати спрямовані на підвищення точності моделювання меж водозбірних басейнів та обчислення похідних гідрографічних параметрів. Вони можуть застосовуватися для генералізації лінійних об’єктів гідрографічної мережі на картографічних зображеннях з метою відповідності ситуації та достатнього рівня деталізації.uk_UA
dc.description.sponsorshipЗемлевпорядкування та кадаструuk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherВісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.uk_UA
dc.subjectводний кадастрuk_UA
dc.subjectводозбірна площаuk_UA
dc.subjectгенералізація об’єктів гідрографіїuk_UA
dc.subjectрічковий басейнuk_UA
dc.subjectГІСuk_UA
dc.subjectGlobal Mapper SAGA GISuk_UA
dc.subjectSurferuk_UA
dc.subjectArcGISuk_UA
dc.titleТехнологічні особливості виділення меж водозбірних басейнів засобами ГІС-технологій (на прикладі р. Брусниця).uk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Долучені файли

Thumbnail

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу