У статті акцентовано на жанрі промови, її особливостях, функціях та проблематиці виголошених промов з нагоди роковин пам’яті Т. Шевченка. Взято до уваги публічні виступи відомих буковинських діячів кінця ХІХ – початку ХХ століття – Є. Пігуляка, С. Смаль-Стоцького, В. Сімовича, С. Шпойнаровського, В. Кміцикевича, які залишили помітний слід в історії національного відродження на теренах Буковини. З’ясовано, що зміст промов стосується не стільки аналізу творів Т. Шевченка, як його громадянської позиції та ролі в національно-культурному відродженні України.